Якщо ваша молодість прийшлася нульові-десяті роки, і ви мали звичку читати, то нема сенсу пояснювати хто такий Сергій Жадан, що таке "Ворошиловград" і до чого тут вони. Та все ж, почнемо саме з цього.
Сергій Жадан - знаковий український письменник, за влучним висловом журналу "New Yorker" - бард Східної України. Без сумінву, найвідомішим його романом є "Ворошиловград" (так називався Луганськ за СССР), "книга десятиліття ВВС", який і став першоджерелом для фільму "Дике поле".
Сергій Жадан - знаковий український письменник, за влучним висловом журналу "New Yorker" - бард Східної України. Без сумінву, найвідомішим його романом є "Ворошиловград" (так називався Луганськ за СССР), "книга десятиліття ВВС", який і став першоджерелом для фільму "Дике поле".
Книга, як і фільм, оповідає нам про молодого хлопця на ім'я Герман, бізнес якого піддається рейдерській атаці. Ця проста зав'язка занурює нас у світ українського Донбасу кінця нульових.
Нещодавно на творчій зустрічі з автором роману та режисером, Ярославом Лодигіним, було продемонстровано два епізоди з майбутнього фільму*. Вони не залишають сумнівів, що 8 листопада ми побачимо якісний український фільм. Харизматичні персонажі, яскраві діалоги, атмосферна музика, "соковиті" кадри, від яких не відведеш очей - це явно про "Дике поле".
Загалом, у подібному нема нічого гідного подиву. На екранізацію "Ворошиловграда" підібралася сильна й досвідчена команда (окрім режисера-дебютанта, про якого трохи згодом).
Окрім самого Сергія Жадана, над кіноадаптацією твору працювала одна з кращих вітчизняних сценаристок Наталя Ворожбит, відома загалу роботою в "Кіборгах" Ахтема Сейтаблаєва.
Оператором стрічки є Сергій Михайльчук - володар "срібного ведмедя" берлінського кінофестивалю, відомий за роботою у фільмах Олеся Саніна "Мамай" та "Поводир".
Музика у фільмі - окрема розмова. Композитор Фіма Чупахін (Acoustic Quartet, співпраця з Сергієм Бабкіним, Pur:Pur та Джамалою) тонко вловив загальний настрій картини і паралелі тогочасного Донбасу та Дикого Заходу ХІХ століття, що й відобразив у саундтреку. Окрім композицій Фіми (який зізнався, що ще кілька днів тому "допилював" саунд) у стрічці звучать пісні українських виконавців, як-от "Мантри Керуака" (саме їх ми чуємо в другому офіційному трейлері).
Акторський склад, незважаючи на наявність заслужених Володимира Ямненка та Олексія Горбунова, рясніє і новими обличчями. Судячи з трейлерів та продемонстрованих відрізків, вони впоралися на всі сто відсотків.
На останок, кілька слів про режисера - Ярослава Лодигіна. Для нього це перший повнометражний фільм. Менше з тим, Ярослав має досвід адміністративної та організаційної роботи із творчими людьми, адже є співзасновником радіо "Аристократи" і такий-сякий досвід у короткому метрі.
Явно видно, що Ярослав - фанат цього проекту. Якщо вірити його словам, ще багато років він хотів екранізувати "Депеш мод" того ж таки Сергія Жадана. Але пощастило саме з "Ворошиловградом", коли Ярослав зустрів Сергія у харківському пабі "Черчиль" і закинув Жадану ідею переносу історії на широкий екран.
Явно видно, що Ярослав - фанат цього проекту. Якщо вірити його словам, ще багато років він хотів екранізувати "Депеш мод" того ж таки Сергія Жадана. Але пощастило саме з "Ворошиловградом", коли Ярослав зустрів Сергія у харківському пабі "Черчиль" і закинув Жадану ідею переносу історії на широкий екран.
![]() |
Фіма Чупахін, Сергій Жадан, Ярослав Лодигін та Олексій Тарасов (модератор) |
Як писав "New Yorker", "Ворошиловград" - це несентиментальний роман про людські стосунки в умовах жорстокості, в якому є місце неоподиноким проявам зради... Навіть у цьому жорстокому бутті є місце довірі, відданості, любові.
Як східний українець я маю щодо Сергія Жадана особистий вимір. Свого часу саме романи "барда Східної України" показали мені, що українська культура може бути урбаністичною, не-рогульською. Важко не погодитися з Віталієм Портниковим у формулюванні "[Жадан це] Людина, яка довела, що навіть у великому місті, яке десятиліттями піддавалося русифікації, українська культура може стати модною".
8 листопада ми почуємо, як український Донбас говорить про довіру, честь і кохання.
* для тих, хто читав книгу: сцена, де Травмований застає "розмову" Германа, Кочі та "покупців" та сцена вмовляння Германом партійця завізувати протокол зборів профсоюзу заднім числом