У що грає нинішня збірна України з футболу

Розібравшись із довколаспортивними тенденціями у першій частині, перейдемо до власне футболу.

Тренерський штаб

Дещо в продовження попереднього допису, означимо, з кого саме складається наша футбольна збірна. Почнемо із тренерського штабу. Головним тренером є найвидатніший гравець України за історію незалежности та за сумісництвом кум діючого голови ФФУ Павелка - Андрій Шевченко. Асистують йому Мауро Тассотті та Андреа Мальдера. Усі троє так чи інакше пов'язані з італійським клубом "Мілан". Андрій Шевченко провів найкращі свої роки в якості гравця саме у Мілані, де став зіркою світового масштабу. Мауро Тассотті та Андреа Мальдера, окрім ігрової кар'єри, мають надцять років стажу у тренерському штабі "Мілану", зокрема у команді Карло Анчелотті та Массиміліано Аллеґрі, визнаних алленаторе.

Алленаторе - так італійці називають тренерів

Андреа Мальдера  також працював із юнацьким складом россо-нері. Має досвід роботи з молоддю й инший асистент Андрія Шевченка - Педро Регуеро. Він працював із юнацькою збірною Іспанії, яка славиться своєю системою роботи з молодими гравцями. Також Регуеро багато років працював тренером, серед яких варто виділити п'ятирічку в "Реалі" (в тому числі з Фабіо Капелло) та чотири сезони у "Дніпрі". Тренером голкіперів є Олександр Шовковський - видатний у минулому воротар, який запам'ятався майстерною грою на лінії, блискучим відбиваням пенальті та бездарною грою на виходах.
Отож, загалом маємо доволі досвідчену і фахову команду на чолі з тренером-дебютантом, який має авторитет серед гравців та довіру голови федерацї. Такий штаб вміє підібрати склад, навчити грати людей у футбол, інтегрувати молодь у дорослу гру.

Склад команди

Почнемо з оборони. Тут міцно тримають свої позиції представники донецького "Шахтаря". У воротах - досвідчений Андрій Пятов. За рівнем майстерности та корисности чудесним чином є одним з кращих у збірній, незважаючи на регулярні ляпи. Показовий приклад: у товариській зустрічі проти Італії, Андрій здійснив кілька мертвих сейвів на початку зустрічі (і це не везіння, для Андрія це норма), блискуче діяв у підстраховці. Проте потім пропустив курйозний гол після нескладного пострілу Бернардескі здалеку.
Основу оборони складають Микола Матвієнко, Ярослав Ракицький, Сергій Кривцов, Іван Ордець, Богдан Бутко (усі - "Шахтар"), Микита Бурда ("Динамо") та Олександр Караваєв ("Зоря").
В останніх матчах гарантовано грають троє - Матвієнко ліворуч, Караваєв праворуч, Ракицький у центрі, а позицію поряд з Ракицьким займає хтось із тріо Ордець, Кривцов, Бурда.
Загалом, маємо лінію оборони донецького "Шахтаря" - тобто команди рівня ранніх стадій плей-офф Ліги чемпіонів.
В опорній зоні основним також є гірняк Тарас Степаненко. Підміняє його явно слабший Сергій Сидорчук.
У центрі поля тренери роблять ставку на зірку бельгійського чемпіонату Руслана Малиновського, резервіста "Манчестер Сіті" Олександра Зінченка та натуралізованого бразильця, донеччанина Марлоса.
Звично, найкращі атакувальні гравці у нас зосереджені на флангах. Це Євген Коноплянка - гравець ротаціїї віце-чемпіона Німеччини "Шальке" та Андрій Ярмоленко з "Вест Гему". У якості альтернативи їм долучаються молодий лідер "Динамо" Віктор Циганков та Марлос, що може зіграти зліва.
У центрі нападу Андрій Шевченко та Мауро Тассотті награють форварда "Гента" Романа Яремчука.

Усереднені позиції граців та передачі у матчі Чехія-Україна

Тактика і філософія

Андрій Шевченко декларує бажання грати у той футбол, який нині називають "сучасним". Маються на увазі, перш за все, контроль м'яча, пресинг, вихід з-під пресингу через пас, воротар у ролі вільного захисника.

Вільниий захисник, або "ліберо" - захисник, що не має чіткої позиції на полі, при цьому повинен з'являтися там, де треба підстрахувати партнерів

Наразі найбільш успішним з точки зору показаної гри є матч Ліги Націй проти Чехії. Українці виграли володіння м'ячем та віддали вдвічі більше передач за суперника. Кожна друга атака нашої збірної завершувалася входом с останню третину поля - це свідчить про ефективне володіння м'ячем.

Усіх суперників, окрім Італії, ми переграли за показником xG.

xG - математичне сподівання кількості забитих голів. Спрощено - на скільки команда голів "награла", виходячи з якості створених нею моментів

Це означає, що наші атаки були ефективнішими за суперника. Навіть у важкому другому матчі проти чехів ми діяли більш гостро:

Знову звернімо увагу на усереднені позиції та ігрові зв'язки нашої збірної. Тарас Степаненко виконує у центрі поля роль людини, що переводить м'яч з флангу на фланг, де вже починають працювати инші ігрові взаємодії. На флангах промальовуються "трикутники взаємодії" між фланговим захисником, вінґером та центральним півзахисником, що тяжіє до відповідного флангу.

Вінґер - фланговий нападник

На таких півзахисників покладена креативна робота, і саме вони виконують найбільший об'єм роботи: Руслан Малиновський та Марлос - лідери з кількости виконаних тактико-технічних дій.
Небезпечною зброєю для нашої збірної стали дальні удари Руслана Малиновського - як з гри, так і зі стандратів. Один із них приніс домашню перемогу над чехами (відзначимо скидку Романа Яремчука), другий - прийшовся у каркас воріт за спиною Джанлуїджі Доннарруми.

Nota Bene. За словами Малиновського, саме Андрій Шевченко пояснив йому, як треба рухатися і у якій зоні перебувати, аби знайти м'яч між лініями чехів. Хочеться сказати "добре спрацьовано": так і мають взаємодіяти індивідуальна майстерність гравця, аналіз тренерського штабу та вміння коуча донести думки до виконавця.

Фулл-беки розташовані високо і роблять велику кількість флангових забігань.

Фулл-бек - фланговий захисник

Однак якщо ліворуч усе "правильно" - Матвієнко отримував передачі по флангу, то праворуч Караваєв на перший погляд пахав на бровці у холосту. Однак такі забігання в будь-якому разі розтягують оборону суперника і дають можливість Марлосу, Малиновському, Коноплянці та Ярмоленку знаходити м'яч і обігрувати суперників один в один. Марлос із чехами здійснив 10 вдалих обводок, Малиновський - 5, Коноплянка - 3, Ярмоленко - 1.

Усереднені позиції у матчі проти словаків

У звичній для себе манері грає Ярослав Ракицький, що володіє хорошим дальнім і ближнім пасом. Ярослав стабільно віддає більше десятка передач в останню третину поля у матчах із рівними та слабшими суперниками.
На вістрі атаки ми бачимо Романа Яремчука. Форвард "Гента" наразі є найкращим варіантом з доступних нам нападників. Проте він і близько не дотягує до рівня решти гравців групи атаки. Коноплянка, Ярмоленко, Марлос, Зінченко, Малиновський, Циганков явно перевершують Романа у майстерности та ефективности. Нападники у нас цього року ще не забивали жодного разу, і це проблема. Менше з тим, Романові лише 22 роки, і тренерам цілком до снаги навчити його забивати. Тим паче, що Яремчук стабільно знаходить моменти, а це вже добре. Наразі Роман забиває в середньому за гру 0.27 голи, хоча має моментів на xG 0.47. Тобто, є потенціал і математичні основи для прогресії до середнього - гол за дві гри.

Існує математична теорема, яка стверджує, що повторювані дії на дистанції прямують до математичного сподівання (воно ж "середнє", або "очікуване" значення). Відповідно, процес спадання показника до очікуваного - регресія, а зростання - прогресія до середнього

Щодо оборони показовішим є матч проти збірної Італії, адже саме на її фоні проявилися недопрацювання, а також реальна ефективність тренерських задумів.
Наша збірна в обороні вишиковується у дві лінії по чотири людини. Лінія захисту розташована відносно високо, аби не утворювати між першим та другим ешелоном великих розривів. Простір за спинами захисників має страхувати голкіпер. Варто відзначити, що Андрій Пятов добре виконував функції ліберо протягом останніх матчів. Між лініями діє опорний півзахисник, який мусить нівелювати намагання супротивника використати простір між лініями.

Усереднені позиції та передачі у матчі Україна-Чехія

У відборі наша команда намагається використовувати пресинг у центрі поля. Проте італійці завдяки високій індивідуальній майстерности легко виходили з-під нього. Чого не скажеш про чехів та словаків, які не мають таких сильних гравців у середній лінії. Але у вищому дивізіоні ми будемо грати саме із суперниками рівня Італії, тож зупинимося на недоліках нашого пресингу. Нажаль, у якісний пресинг у нас вміє грати лише Олександр Зінченко, який тренується у Хосепа Гвардіоли. Малиновський слабкий у відборі. Марлос - теж. Ярмоленко і Коноплянка, незважаючи на те що пограли в Німеччині, в цьому не мастаки. Власне, Євген так і не став основним у "Шальке" в тому числі і з цієї причини. А Андрієві явно не вистачає фізики.
Радує, що навіть під пресингом італійців наші гравці намагалися вийти з нього через пас, розігруючи м'яч.
Також у матчі проти італійців ми не змогли завадити суперникам діяти між лініями, і це пряма претензія до Сергія Сидорчука. Фальшива дев'ятка - Лоренцо Інсіньє - раз-пораз отримував м'яч перед нашими захисниками і завдавав клопотів.

Фальшива дев'ятка - центральний нападник, який відтягується трохи назад, намагаючись знайти м'яч і використати вільний просітр між лініями

Про домінування і контроль м'яча проти Скуадри Адзури не було й мови - в атаці сподівалися лише на поодинокі контрвипади та стандарти.

Мій особистий висновок - треба краще відпрацювати пресинг та контратакувати на швидкості. Нівелювати перевагу сильних супротивників пресингом, вийти з оборони в атаку через акуратний пас і стрімко бігти в контратаки - все це нашій команді по силах. Головне - не збиватися на гру "на відбій", не сідати усім складом на свою половину поля. Водночас, не можна і йти великими силами вперед, як із чехами та словаками, бо ж утворений вільний простір умовна Бельгія використає набагато ефективніше, а про виграш центру поля в умовної Іспанії не може бути й мови.
Тож загалом, у нашої команди є всі шанси задовільно виступити у вищому дивізіоні Ліги Націй та кваліфікації на Чемпіонат Європи.